Влітку ми втратили коня💔 Пишемо цю статтю, щоб уберегти вас

Кінь, вночі в середу, внаслідок нещасного випадку, проколов практично наскрізь ліве бедро. Ветеринар Марта Портенко зранку в середу прибула і зробила все, що треба – антибіотики, промивання, дренаж і після всіх процедур глибоку рану було зашито.
Наступного ранку дренаж випав, пішов набряк. Ми мали промивати рану, але промивався лише зовнішній шов оскільки дренажа вже не було (пізніше вона звинуватить нас “ви не слідкували за дренажом – додаєм скрін вкінці статті.”) Але ж ми повідомили одназу про те, що дренаж випав! Бачимо, що інші лікарі в подібних випадках терміново знову приступають до очистки рани і повторного вшивання дренажа для відтоку, а не дозволяють іти цій рідині всередину. Адже рана була глибока, Марта бачила і знала глибину в момент надання першої допомоги.

Марта обіцяла приїхати на повторний огляд і щось зробити, але так і не змогла відвідати коня в четвер, ссилаючись на величезну зайнятість (саме в цей день, який вартував життя нашому коню, вона спокійно тренувалась перед виступом на конкурних змаганнях у конюшні Equicor). А ми не змогли поміняти лікуючого лікаря, оскільки візит вона постійно посувала на кілька годин і постійно була на зв’язку через телеграм.

Перенесли зустріч на обід, потім на вечір. Нога опухала все більше. В телефонному режимі намагалась вияснити в лікарки, чи можна самостійно розшити рану, але дозволу на таку процедуру так і не отримала.

В середині другого дня, в четвер, нога стала тверда як камінь, до вечора вже смерділо з неї гноєм, але мене переконували «що там є некротичні частини тому смердить» і дозволу розшити знову не дали. Натомість, приїхав помічник нашої лікарки -студент ветеринар і вколов антибіотик. Помічник також не отримав вказівки розшити рану і встановити новий дренаж. Температура не спадала.

Читаючи зараз форуми, бачимо, що це були ознаки інфекції і, що операцію зі встановлення дренажу треба було проводити повторно.

Набряк збільшувався. Проте кінь потрошки їв і пив, намагався навіть пересуватися на 3-х ногах, що дивує, адже мав високу температуру. Власне, саме це додавало надії, він хотів жити і намагався поводитись як і завжди. На третій день, в п’ятницю, кінь все ще намагався їсти сіно і пастися на траві під стайнею.

В обід ми крокували з ним по рекомендації від Анна Вольська (мама Марти) яка теж прийшла вколоти антибіотики – набряк трошки зменшився. Нам здавалось що це покращення, але кінь все більше і більше лягав і стогнав. Рану все одно розшити розпорядження не було. Всі звіти ветеринарці надсилали. Про набряк Портенко запевняла, що він проколов лімфовузол і там є некротичні частини (знову ж таки це показник розшити і промити). Надвечір в пʼятницю таки вона приїхала і ми приступили до капельниць. Відтоку з рани вже не було з ночі, але розшити рану так нам і не запропонували. Хоча ми питали, отримали ще раз – ні.

Але ж знову повторюю що про випадіння дренажа ми повідомили одразу, і регулярно надсилали звіти ноги яка опухала – чому не провели повторну операцію очистки рани і перешивання дренажа?

Після крапельниці коня не стало. Ветеринар констатувала смерть і сказала, що це сепсис.

Зараз, досліджуючи це питання на іноземних форумах, ми бачимо що шанси врятувати коня з такою колотою раною були якщо вчасно давати антибіотики і промивати (антибіотики були, промивання – ні через те що випав дренаж) до 80%. Так, це не 100, але вони були і ймовірність висока. І тоді ми б знали що зробили все, щоб врятувати коня

Ця стаття уже була на Фейсбук і більшість коментарів зійшлись, що це ветеринарна недбалість( що якби вчасно відразу б промили ще раз і встановили новий дренаж, то кінь би був живий – інфекція би агресивно не множилась. Ми б виграли час, промиваючи рану, і кололи б антибіотики щоб організм боровся.

Стосовно пояснень від Портенко чому кінь помер ми отримали: “Антибіотики починають діяти на 5й день, тому вони ще не вступили в силу бо кінь не дожив”. Ми таки наполягали пояснити з медичної точки зору чому не розшили рану якщо були ознаки інфекції, на що вона відповіла: “Хто має вмерти, той вмре як не зараз то четез рік” і “Дуже погано розшивати рани, бо руйнуються тканини і потім довго гоїться”. Потім звинуватила нас, що ми не слідкували за дренажом. Знаємо із відгуків, що такі випадіння трапляються не тільки в кінних випадках – тоді лікарі перешивають дренаж наново. А також повторно видяляють некротичні тканини, що нам також не зробили(((

Чи правильно лікарю зняти з себе відповідальність, звинувативши нас “ви не слідкували за дренажом”? Адже, тепер знаємо, повторну операцію очистки рани і вшивання нового дренажа потрібно було провести ще раз. Принаймі так роблять інші лікарі як людям, так і тваринам.

Ми зберегли всю переписку з Портенко у Телеграм, а сюди додаємо лиш одну з її частин.

Будьте обережні, друзі. І хай вас лікують відповідальні лікарі!